Мирослава Павлишин 07.05.2020

Перша згадка про медалі Василя Масютина з портретами видатних українців була знайдена в журналі «Прикладна графіка» (Gebrauchsgraphic. Berlin. 1936). Роботу над цією серією Масютин розпочав у 1920-х роках і не припиняв до самої смерті. За його словами, у ній він бажав «представити славне минуле України».

Сьогодні поговоримо про портрет Богдана Глинського – князя, військового і політичного діяча кінця ХV – початку ХVІ століть, одного із перших очільників козацьких загонів у Великому Князівстві Литовському.

Богдан Глинський – сіверський шляхтич з роду Глинських. Походив із вихрещеного татарського роду, який вів своє походження від ординського темника «Мамая». У1488 році Богдан перебував на посаді намісника великого князя у місті Черкаси. Він обіймав її до 1495 року, після чого був поставлений намісником у Путивлі. Упродовж 1492-1493 років на чолі козацьких загонів та ополчення двічі відбивав напади татарської орди на Черкащину, захопив кримськотатарський корабель і визволив чимало українців з полону. В 1494 році штурмом здобув і зруйнував місто Очаків, розбивши турецький гарнізон. Забрав у ньому «30 тисяч алтин» грошей. Ханських людей частково побив, а частково забрав у неволю. Тоді ж було пограбовано московського посла Суботу, що їхав з Криму до Валахії. Нападників Глинського хан Менглі Гірей називав «козаками черкаськими». У 1500 році Богдан Глинський потрапив у полон до московітів у битві під Путивлем. Помер у полоні.

(Далі буде…)