Людмила Бевз 06.05.2020

100 років тому, 6 травня 1920 р. завершився Перший Зимовий похід. Він тривав 5 місяців, і за цей час українські вояки під командою генерал-хорунжого Армії УНР Михайла Омельяновича-Павленка пройшли 2500 км по тилах Добровольчої та Червоної армій, провели понад 50 боїв та 100 дрібних сутичок.

Перший Зимовий похід зберіг боєздатність Армії УНР, підняв її бойовий дух, сприяв поширенню селянських повстань в Україні, відобразив безперервність української державності на українських теренах, підсилив позиції делегації УНР на переговорах з поляками.

Учасники Першого Зимового походу були нагороджені Орденом Залізного Хреста, що встановлений для відзначення «зимопоходників». Залізний Хрест отримали 1668 чоловіків, а 5 жінок удостоєні жетона Залізного Хреста. Кожна нагорода супроводжувалася Грамотою за Зимовий похід і бої з 6 грудня 1919 р. по 6 травня 1920 р.

В Музеї гетьманства зберігається Грамота до жетона Залізного Хреста Марії Урбан, передана розпорядником її майна Павлом Лимаренком, редактором газети «Мета», що проживав у Філадельфії (США).

М. Омельянович-Павленко писав у своїх споминах: «Не скоро Зимопоходники, що пізніше всі стали Лицарями Залізного Хреста, прийдуть до себе. Я певний, що ще не одному ввижається сполох, марш-маневри, бої, балки, яруги, ліси, Дніпро, хатина на постою, привітні селянські обличчя. Стільки небезпек! Проте вони завжди стушовувалися перед другим, значно міцнішим почуттям — перебуванням на рідній землі в безпосередньому постійному дотикові з народом, що свою частку повинностей виконував охоче й цілком безкорисно й тим, так би мовити, підпирав, благословляв…»

Саме так, учасники походу ніколи не забували про Зимовий рейд і передали пам'ять про нього нам - наступним поколінням українців. А ми маємо винести з цього урок: в будь-яких безвихідних ситуаціях треба ВІРИТИ і ДІЯТИ!