Тетяна Ляпіна 01.05.2020
Культуротворча політика гетьмана Івана Мазепи спиралася на традицію його попередників, яка простежується з часів гетьмана Петра Сагайдачного, за котрого Київ, як і в давньоруські часи, був проголошений «другим Єрусалимом», «богоспасаємим градом» і де відбулось зближення Церкви з козацтвом.
Богоявленський собор Братського монастиря. Панегірик І. Мазепі художника І. Мигури, 1706 р.
Братський Богоявленський монастир свого розквіту досягає в роки меценатської діяльності Івана Мазепи. Його коштом у 1690-1693 роках за проектом зодчого Йосипа Старцева був споруджений новий Богоявленський собор, котрий став одним із шедеврів українського бароко. Окремі мистецтвознавці доводять, що автором Богоявленського собору був Іван Зарудний – вихованець Києво-Могилянської колегії, українець за походженням, що прославився своїми роботами в Москві та Санкт-Петербурзі.
Будівництво Богоявленського собору було завершено у 1693 р. Спорудження велетенського п’ятикупольного храму започаткувало інтенсивне формування архітектурного ансамблю монастиря. Богоявленський собор був однією з найбільших споруд тогочасного Києва. Він мав у плані видовжену майже невиявлену хрестоподібну форму, поділявся на три апсиди. Розпланувальна організація собору нагадувала давньоруський тринефний хрестово-купольний храм із шістьма опорними стовпами. На чотири перші від трьох апсид на сході спирався центральний купол. Дуже своєрідними були вишукані портали та фронтони храму, рясно вкриті орнаментованими ліпними оздобами. До 1709 р. в композицію фронтону входив герб Мазепи та після Полтавської баталії герб поспіхом збили.
Інтер’єри собору розписано було українським художником І. Квятковським та італійським майстром Дж. Б. Скотті. У храмі знаходилася чудотворна ікона Божої Матері XVII ст. Над царськими вратами іконостаса висів кипарисовий хрест, яким Константинопольський патріарх Феофан затвердив ставропігію Київського братства. У ризниці храму зберігався восьмикінцевий срібний хрест Петра Сагайдачного. Реліквією собору був напрестольний срібний хрест із розп’яттям, подарований Петром Могилою.
На панегірику 1706 р. художника І. Мигури на честь Івана Мазепи у верхньому рядку зображено шість соборів, будівництво яких фундував гетьман. Другим зліва зображено Богоявленський собор Братського монастиря.
В Богоявленському соборі був похований гетьман Петро Сагайдачний, поруч з храмом була могила вченого і мандрівника Василя Григоровича-Барського. Могилу Сагайдачного згодом з-за вівтаря перенесли під південну стіну собору. У 1935 році собор було розібрано, а поховання знищено.
