Виставка «КОД МАЗЕПИ» — це спроба мистецької деокупації постаті Івана Мазепи та повернення його імені у глобальний культурний контекст. Протягом століть імперський наратив намагався звузити образ Гетьмана до ярлика «зрадника», проте для Європи XIX століття Мазепа був одним із найпопулярніших героїв, символом незламності, титанічної волі та романтичного бунту.

Експозиція побудована як інтелектуальний та емоційний лабіринт, що розгортається у двох залах барокового підземелля Музею гетьманства.

одна з частин виставки фокусується на Мазепі-державнику та просвітнику. Спираючись на тексти Вольтера та Джона Раймера, експозиція представляє Гетьмана як архітектора вільної України, чия освіченість та шляхетність вражали тогочасний світ. Центральний об’єкт залу — інсталяція Вікторії Статівки «Портал Мазепа» — стає точкою перетину між сакральною традицією та європейським бароко. Розміщені на стінах історичні мапи XVIII століття фіксують геополітичний статус України як незалежного гравця, про якого Вольтер писав: «Україна завжди прагнула бути вільною».

Другий простір занурює глядача у вир європейського романтизму Лорда Байрона та Віктора Гюго. Тут Мазепа постає як байронічний герой, що проходить крізь смертельне випробування «дикою скачкою». Через експресивний живопис, графіку та концептуальні асамбляжі Світлани Польової та Світлани Коби ми досліджуємо метафізику страждання, що перетворюється на силу. Тексти Байрона, що «рухаються» стінами, ведуть глядача до моменту розриву кайданів. Фінальна точка експозиції — робота Тетяни Бондар «Прорив крізь забуття» — візуалізує момент катарсису, коли вчорашній в'язень, за словами Гюго, "встає королем".