зав.відділом експозиції Павлишин М.Г. 13.02.2024
13 лютого (31 січня за старим стилем) 1904 року народився Данило Скоропадський — син гетьмана Павла Скоропадського, лідер та провідник гетьманського руху в 1948-1957 роках. Данило був четвертою дитиною і другим сином Павла й Олександри Скоропадських. По лінії батька успадкував належність до одного з найстаріших і найвідоміших українських родів. Своє ім'я він отримав на честь гетьмана Данила Апостола.
Данило народився в Петербурзі, але проводив літо в родових маєтках своїх батьків в Україні. 14-річним хлопцем він кілька місяців проживав у Києві й став свідком творення Української Держави у 1918 році, яку очолював його батько.
Після падіння гетьманату Данило разом з батьками опинився в еміграції, де в 1922 році Павло Скоропадський очолив гетьманський рух. Усвідомивши роль роду Скоропадських в історії українського народу, на прохання гетьманців Данило погодився стати провідником руху після батька. Його молодша сестра Олена у спогадах писала: «Українська справа стала відтоді найважливішою в його житті, все інше мало їй підпорядковуватись».
За фахом Данило був інженером, але в 1932 році він полишив роботу й повністю присвятив себе гетьманському рухові та українській визвольній справі.
Діяльність гетьманича була плідною й багатогранною. У 1937-1938 роках за дорученням батька він здійснив подорож до США і Канади, де українська діаспора і гетьманська організація тоді були найчисленнішими. За чотири місяці Данило відвідав Чикаґо, Детройт, Філадельфію, Нью-Йорк, Торонто, Оттаву, Монреаль та інші міста. Він зустрічався з гетьманцями, духовенством, підприємцями, фермерами, робітниками, молоддю. Його двічі запрошував на перемовини губернатор Канади. У публічних виступах гетьманич вражав присутніх патріотизмом, ерудицією і знанням української справи, в ньому вбачали лідера. Олена Отт-Скоропадська писала: «Найважливішим було те, що перебування Данила в Америці й Канаді зміцнило єдність поміж тамтешніми українцями».
З 1939 року Данило проживав у Британії, куди відправив його батько, передбачаючи назрівання війни в Європі. Вже після Другої світової він почав там активну діяльність. Час був вдалим: якраз тоді в Британії збільшилася кількість українців — колишніх військовополонених та емігрантів-біженців. Зусиллями Данила Скоропадського і гетьманця Володимира Коростовця з 1946 року в Единбурзі почав діяти Союз українців у Великій Британії (СУБ). Уже 1949 року Данило створив Крайову організацію Союзу Гетьманців Державників Англії. Велику увагу він приділяв міжконфесійним відносинам, діяльності церкви та релігійних установ. Був членом Генерального церковного управління Української автокефальної православної церкви.
У 1947 році в Лондоні відбулася зустріч Данила Скоропадського із Мстиславом Скрипником, племінником Головного отамана військ УНР Симона Петлюри, який брав участь у заснуванні громад Української Автокефальної Православної Церкви у Великій Британії. На згадку Мстислав подарував Данилу молитовник з власним підписом.
У 1948 році гетьманич здійснив поїздку до Німеччини, де відвідав українців у таборах поблизу Мюнхена, Український вільний університет, українську вільну академію наук, зустрічався зі Степаном Бандерою та іншими діячами. Тоді ж Данила офіційно проголосили керівником гетьманського руху. Хоч батько помер ще 1945 року, поки Данило встановлював дипломатичні зв'язки, обов'язки регента виконувала його мати Олександра.
Понад 30 років Данило Скоропадський робив усе можливе, щоб сконсолідувати різні українські політичні сили в еміграції. Гетьманич вважав недоречним сваритися через форму влади в незалежній Україні до її визволення: на його думку, тільки народ мав би право вирішувати в майбутньому це питання.
У подяці з нагоди привітань у свій 50-літній ювілей гетьманич Данило наголосив: «В моїй дальшій роботі шукатиму, як і досі, ключа до створення справжньої, органічної української єдности, яка є передумовою, а водночас і запорукою нашого кінцевого успіху. Для досягнення цього не відкидатиму помічної руки ні одного чесного українського патріота, якому на серці лежить добро і велич України»
(Данило Скоропадський, 21. 3. 1954 р. Газета «Ранок»).
23 лютого 1957 року Данило Скоропадський помер за нез’ясованих обставин. Похований на лондонському цвинтарі Гемпстед. Смерть гетьманича стала великою втратою не лише для родини Скоропадських і гетьманського руху, а й для всієї української еміграції. На надгробку Данила викарбуваний напис: «Будую Україну для всіх і з усіма».
До 120-річчя з дня народження Данила Скоропадського музей підготував Виставка "На сторожі гетьманських ідей". Ласкаво запрошуємо її відвідати. Ви будете мати змогу побачити особисті речі Данила Скоропадського і його родини та речі, які засвідчують діяльність гетьманича.
Виставка працюватиме до 11 березня 2024 року.
