Євгенія Карацюба 29.04.2021

Тимофій Лящук на персональній виставці "Моя Любов-Бог-Україна-Родина" грудень 2011 рік.

Тимофій Андрійович Лящук (24.03.1929 за паспортом 1930 - 13.07.2015) – графік, живописець, педагог.

Тимофій Лящук був людиною величезної енергії, великого розуму і мав чудові організаційні здібності. Його високо цінували учні, а їх було багато. Згадаємо тих, що називають його учителем у своїх статтях: Наталя Кравченко, Сергій Маслобойщиков, Юрій Бондаренко, Микола Грох, Роман Кириченко, Валерій Франчук, Тетяна Дем’яненко, а також Надія Коваленко, Тетяна Фомічова та багато інших.

Народився митець в с. Оболонь Семенівського району на Полтавщині. З дитинства мріяв стати художником. В 1946-му році вступив до КХСШ ім. Т.Шевченка, де вчився у видатних майстрів– Олени Яблонської та Євгена Волобуєва. У 1957 році закінчив КДХІ майстерню Василя Касіяна.

В 1957 року Тимофій Лящук очолив майстерню плакатного мистецтва в КДХІ. З 1969 року він заслужений діяч мистецтв, з 1979-го – професор.

Відпрацював Тиміш Лящук на ниві мистецтва більше 60 років. За творами цього українського живописця і графіка, одного з майстрів акварелі та плакату можна уявити строкату картину мистецтва ХХ ст. П. Тимофій віддавав перевагу реалістичній манері живопису, в якій створював панно, кіноафіші, театральні декорації, кілька десятиріч віддав роботі над живописними полотнами.

Акварель була найбільшою його любов’ю. Але й велику увагу на різноманітні прояви життя він уділяє плакату. Саме плакат приніс йому славу, і перемоги у різних конкурсах. Його творча дорога не була простою. Був період коли митця звинувачували в «націоналізмі», у схильності до «буржуазної ідеології». У 1994-му була ліквідована майстерня плакату в КДХІ та митець на здався, він організовував більше двадцяти персональних виставок. Саме в такий час Тимофій Лящук зустрічається з Музеєм гетьманства (який розпочав свою діяльність з 1993 –го року). Вже в старшому віці Тимофій Андрійович презентує в нашому музеї кілька чудових виставок своїх творчих робіт.

Більшість творів були нові. Серед них: «Автопортрет у кунтуші», «Тривога (козацький телеграф», «Злука», «Конотопський погром московського стотисячного війська Іваном Виговським», «Молитва за Україну до Ісуса Христа» та інші. Важливу частину життя у Лящука в 2000-і роки займала церква Благовіщення Києво-Могилянської академії. Його цікавило життя громади цієї церкви, настоятеля отця Богдана і протоієрея Юрія Мицика. Він був сумлінним прихожанином цієї церкви разом з дружиною п. Тамарою.

Роботи художника зберігаються у Запоріжжі, Одесі, Харкові, Полтавському краєзнавчому музеї, Музеї плакату в Варшаві. Він учасник всеукраїнських, всесоюзних, закордонних художніх виставок. Персональні виставки, а їх було безліч переважно в Києві та Львові. У фондах Музею гетьманства за роки нашої дружби з художником зібралась непогана колекція картин, що є доброю пам’яттю про Тимофія Андрійовича Лящука.

Відкриття виставки Т. Лящука в Музеї в березні 2006 р.

Відкриття виставки Т. Лящука в Музеї в березні 2006 р.

Відкриття виставки Т. Лящука в Музеї в травні 2005 р.

Відкриття виставки Т. Лящука в Музеї в травні 2005 р.

"Кривоніс у бою". Акварель. 2005 р.